В окупованих росією містах життя перетворилося на виживання для 90% населення, звідти не лише виїжджають куди очі дивляться. Проте є ті, хто приїжджає жити до Донецька та Луганська, орендують та купують квартири та будинки, і це не перестає дивувати місцевих мешканців.

Читайте також: Російські зайди у Донецьку скуповують нерухомість: хто переїздить до окупованого міста

Мешканці окупованих міст констатують: з водою, електрикою, теплом – проблеми. З вивезенням сміття – проблеми.

"Немає нічних клубів, не особливо активно працюють кінотеатри та театри, вузи на дистанційній станції, дитячі садки працюють лише півдня, зарплати крихітні – і сюди приїжджають росіяни!" – вражено кажуть жителі Донецька, підозрюючи, що для багатьох росіян їхнє колишнє місце проживання було набагато гірше, ніж військовий Донецьк, який "бомбили вісім" (тепер вже десять) років.

Попит породжує пропозицію

Приїжджають з росії сім'ї бойовиків, приїжджають прислані попрацювати «фахівці» – і всім треба десь жити.

Тому в Донецьку зараз бум на оренду квартир, особливо однокімнатних, а ціни на продаж житла більше нагадують божевільний атракціон – настільки химерно виникають ціни на купівлю-продаж квартир, що дивуєшся.

Це вже стало предметом жартів, коли «бабусину» двокімнатну квартиру в хрущовці в тиловому і вже не особливо розвиненому Харцизьку під Донецьком продають за 2-3 млн. рублів (майже 20-30 тис. доларів).

Це настільки нереальна ціна, що можна припустити, що власники не дуже зацікавлені у продажу, а вирішили трохи розважитися.

Читайте також: Місто готове стати столицею "білих блукачів", або Замальовка із холодного Донецька

Скільки і що коштує

Однак таких пропозицій про продаж нерухомості дедалі більше, і поступово ціни на квартири в Донецьку починають досягати рівня довоєнних (до 2014 року), а то й вище.

  • Однокімнатну квартиру в 9-поверхівці мікрорайону Текстильник готові продати за 1,5 млн. рублів (15 тис. доларів). До війни та на її початку за цю ціну йшли 2-кімнатні квартири у тому ж мікрорайоні.

Однак зараз ціни там лізуть вгору абсолютно незрозуміло, оскільки за кілька кілометрів проходить лінія фронту, а звуки залпів – це постійний додаток до житлової площі.

  • У спальних та спокійних Будьонівському та Пролетарському районах Донецька власники, користуючись віддаленістю (умовною) від «червоних зон», небезпечних по обстрілу, ламають ціни нахабно. Мікрорайон Квітковий - 2-кімнатна квартира коштує 3 млн рублів (30 тис. доларів), на Пролетарці порожнє, без меблів житло віддають за 2,8 млн рублів (28 тис. доларів).
  • Знайти у продажу трикімнатну квартиру майже нереально. Але ті, що продаються, коштують від 3,5 млн до майже 8 млн рублів.

При цьому додамо ще раз – місто сидить без регулярного водопостачання та має великі перебої з електрики. Про це чесно пишуть в оголошеннях про продаж квартир, але ціни не опускають – компенсують ремонтами, меблями та поясненням: «Все місто так живе».

Читайте також: Грошей немає, зв'язку немає, щастя теж не бачити: Донецьк уже рік «у Росії», але…

Однак краще, ніж в росії?

Але ж беруть і за такі гроші! Росіяни купують у Донецьку квартири – нещадно торгуючись, зрозуміло, і зауважуючи, що у Ростові чи Воронежі за ці гроші можна купити п'ятикімнатні хороми у новобудові, а не двійку в панельці. Донеччани ввічливо пропонують їм їхати до Ростова і торгуватися там.

"Для росіян у нас дешево коштує нерухомість, особливо в нових будинках (маються на увазі не хрущовки і сталінки, а побудовані вже в 2000-х роках багатоповерхівки). Їх не лякають обстріли, вони як мантру повторюють слова, що одного разу війна закінчиться, у регіон увіллють гроші на відновлення і тут усе буде гаразд", - каже рієлтор Алевтина.

За її словами, купують квартири не лише вояки, а й бізнесмени, котрі тут працюють.

"Дуже багато приїжджих співробітників різних спецслужб, судів із РФ – вони беруть нерухомість у «тихому центрі» - Калінінський район, частину Київського (до Шахтарської площі), Ленінський (до Жданівської розвилки)", - констатує рієлтор.

Щодо оренди, то, за словами рієлтора, здається в оренду все і скрізь. Навіть у Київському та Куйбишевському районах, де для того, щоб жити, потрібно мати залізні нерви – обстріли щодня та щоночі.

"Нещодавно ми здали квартиру на Київському райвиконкомі – за 10 тисяч рублів. Якось люди там живуть – і нові теж сказали, житимуть. Двокімнатна повністю укомплектована квартира за 10 тис. рублів - це дуже бюджетно, якщо не брати до уваги район. Здавали і в районі Гілки, де чути все аж до Авдіївки – там одну хазяї погодилися здати за 8 тисяч рублів, але оплата одразу за рік", - згадує ріелтор.

Військовим окупантам - або не здають, або за подвійну ціну

Російським військовослужбовцям-окупантам житло частіше не здають, ніж здають. В оголошеннях суворо обговорюється - "Не військовослужбовцям!"

А якщо господарі раптом розщедряться, то це буде абсолютно порожня, майже без меблів квартира, або в стані «таку не шкода».

Але й візьмуть із військових приблизно вдвічі більше, ніж зі звичайних людей. Якщо хтось платить 15-20 тисяч рублів на місяць, то «камуфляжники» віддадуть усі 30. А не хочуть – нехай шукають дешевше десь між Макіївкою та Іловайськом, звідки до Донецька дістатися проблематично без свого транспорту.

Бо всі знають, на що перетворюють квартири військові. І ніхто не відшкодує збитки, завдані «визволителями», які на всі претензії відповідають, мовляв, вам що, шкода захисникам, дати квартирку під рознос? «А чи не українські ви ждуни»?

"Влада" заплющила очі

Відновлювати, звісно, ніхто нічого не буде. Навіть після обстрілу.

Донеччани роками оббивають пороги «органів влади», але їх «футболять» хто куди: то акт не так складений, то переплутають із тезками і пишуть відмову, мовляв, у вас будинок/квартира не постраждали, то кажуть, що перекрити дах господарі можуть власноруч і за свої гроші. А це «задоволення» коштує кілька сотень тисяч рублів і затягується надовго.

Рідкісні випадки заміни вікон у постраждалих будинках подають як "знаменну подію" – про це розповідають у програмі новин із придихом та щасливою сльозою.

Щоправда, таких щасливчиків не так багато – решта змушена затягувати дахи та вікна кілометрами плівки, щоб пережити зиму.

Читайте також: Повернулися «на всю голову» - нових «громадян» з Донбасу в росії ніхто не чекав